Цільова група: концертмейстери, викладачі фаху «піаніст-концертмейстер», «артист камерного ансамблю», викладачі інших виконавських напрямів, які прагнуть розвиватися у своїй професії. Освітня програма передбачає можливість подальшого розширення та поглиблення професійних знань, умінь, навичок педагогічних кадрів і концертмейстерів у системі музично-педагогічної та виконавської освіти.
Спікер, автор та розробник вебінару: Молчанова Тетяна Олегівна, професор, доктор мистецтвознавства, експерт з питань спільного виконавського процесу, завідувач кафедри концертмейстерства Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка
Анотація
У концертно-виконавському та навчальному просторі панує вельми парадоксальна ситуація: професія піаніста-концертмейстера існує, має свою специфіку, виконавські та педагогічні завдання, отримала широкої затребуваності саме як фах, проте і дотепер позиціонується на сходинці музиканта другого ґатунку, якого зневажливо зараховують лише до когорти музикантів-служників. Спробуємо проаналізувати історичні коріння цього хибного визначення.
У цьому контексті також потребують чіткого впорядкування визначення, які використовуються в окресленні професійної спрямованості фаху «піаніст-концертмейстер», «артист камерного ансамблю». Розбірливо диференціювати їх рольові функції, ознаки подібності та відмінності.
Мета програми: дізнатися історію походження хибного визначення концертмейстера як другорядного музиканта; переконатися, що в усіх царинах концертного виконавства мистецтво піаніста-концертмейстера утримує преференційну першість; з’ясувати розбірливу диференціацію рольових функцій кожного виконавського напряму: «акомпаніатор», «акомпанування», «акомпанемент», «артист камерного ансамблю», «ансамбліст», «капельмейстер», «клавірист», «концертмейстер», «концертмейстер-ілюстратор», «корепетитор», «піаніст-ілюстратор музики», «супровід», «тапер»; ознаки їх подібності та відмінності.
Освітні завдання програми:
- Довести недієвість визначення піаніста-концертмейстера як музиканта другого ґатунку, беззастережно стверджуючи паритетність виконавського тандему «піаніст-концертмейстер-соліст».
- Розбірливо окреслити поняття та фахові функції кожного виконавського напрямку професій спільного виконавського процесу, які вільно та доволі хаотично функціонують у нашому мовленні, існують й у наукових розвідках, навчально-методичній літературі, артикулюючись як взаємозамінні. Аргументувати кожен.
Навчальні заняття за програмою проходять у формі тренінгу/вебінару.
Навчально-методичне забезпечення програми представлено авторськими монографіями, навчальними посібниками, науково-методичними розробками, статтями.
Програма складається з одного вебінару, який розраховано на 1,5 академічні години. Навчання відбувається за планом на платформі Zoom.
Програмні результати навчання:
Знання:
Учасники тренінгу дізнаються, як і коли виникла неоднозначність у визначенні концертмейстера як музиканта другого ґатунку, за яких часів формувалася, чому так довго триває. Чому сучасне виконавство вже немислиме без участі піаніста-концертмейстера.
Також зрозуміють, чому усі жанрові егоцентризми, мовностилістична неграмотність і суржикові лексеми, які довільно та регулярно фігурують у методичних розробках, статтях, усному мовленні та навіть у наукових розвідках, певним чином дискримінують фах піаніста-концертмейстера та артиста камерного ансамблю, та потребують коректного уточнення, оскільки вельми часто саме у фортепіанній партії зосереджено значно більшу частину фактурного матеріалу (часом доволі технічно складного).
Установки до:
- пізнання,
- грамотного використання окреслених дефініцій,
- особистісно-професійного самовдосконалення.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
- Зрозуміти хибність твердження щодо другорядності фаху піаніста-концертмейстера, недооцінки його ролі у спільному виконавському процесі та помилкової впевненості, що цей різновид діяльності не потребує особливої піаністичної майстерності та нею може займатися будь-який піаніст.
- Розглянути концептуальну етимологію та культурологічні передумови становлення фаху піаніста-концертмейстера, охарактеризовано тезаурус дефініцій: „акомпанемент”, „акомпаніатор”, „акомпанування”, „артист камерного ансамблю”, „капельмейстер”, „клавірист”, „концертмейстер”, „концертмейстер-ілюстратор”, „корепетитор”, „піаніст-ілюстратор музики”, „супровід”, „тапер”, які дотепер позбавлені конкретики форм і визначень.
- Скореговувати певну термінологічну розбіжність у жанровому тлумаченні творів, призначених для виконання з фортепіано, водночас певні суржикові лексеми та невправно побудовані фахові визначення.
УВАГА!
- Запису даного вебінару не буде.
- Участь платна (без отримання сертифікату) – 50 грн.
- Участь та сертифікат про підвищення кваліфікації (3 год, кредит ЄКТС – 0,1) – 200 грн.
- Матеріали тренінгів розсилатися учасникам не будуть.
- Щодо нотного матеріалу – особиста домовленість з автором тренінгу.
Програма підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти “КОНЦЕПТУАЛЬНА ЕТИМОЛОГІЯ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ФАХУ ПІАНІСТА-КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА: переосмислення термінологічних розбіжностей визначень”
Організаційний внесок за участь у вебінарі (без отримання сертифікату), що триває 1,5 години – 50 грн.
Участь у вебінарі + сертифікат підвищення кваліфікації (3 академічні години, кредит ЄКТС – 0,1) – 200 грн.
Графік вебінарів
Графік проведення тренінгів та майстер-класів ОСВІТНІЙ WEEKEND