З 17 по 28 червня відбулася Міжнародна літня школа для освітян «Особливості організації освітнього процесу в Україні після закінчення війни», організована ТОВ “Академія інноваційного розвитку освіти” в Туреччині.
Тренінгова програма літньої школи була насиченою та різноманітною. Освітяни обговорили освітні виклики для України після Перемоги, підвищення мотивації до навчання як один з освітніх викликів, ознайомилися з методами психологічного розвантаження за допомогою нейро-арт терапії.
Під час перебування в Амасрі українці відвідали місцеву бібліотеку Amasra İlçe Halk Kütüphanesi. Бібліотека стала осередком спілкування турецьких жінок, тому тут є дитячий куточок з розвиваючими іграми для дітей та будиночком для усамітнення, інтернет-кімнатами та світлими читальними залами.
При бібліотеці є жіночі курси. В Туреччині дуже розвинена мережа курсів для дорослих. Навіть в невеличких містечках організовані курси, які фінансуються державою. В основному жінки там вивчають традиційні турецькі види рукоділля (вишивка, плетіння, випалювання). До речі, плетінням спицями займаються чоловіки.
Також на курсах можна отримати перший професійний досвід з перспективних для Туреччини професій: оцінювач нерухомості, інструктор з фітнесу.
В Амасрі жінки започаткували соціальний проєкт. При бібліотеці є кав’ярня, де можна випити чай та каву, з’їсти гезлеме або солодощі. Для нужденних людей це безкоштовно, для інших – дуже приємна ціна.
Також жінки продають свої вироби (вишиті шарфи, серветки, сумки та інше), а отримані гроші йдуть на розвиток сонячних діток.
Українки спробували тут опанувати традиційну турецьку вишивку срібною чи золотою ламаною ниткою.
На згадку про Україну освітяни подарували бібліотеці яскраві книжки про Україну, а жіночим курсам залишили традиційні українські сувеніри.
У Туреччині педагоги дуже високо цінуються. Їх заробітна плата одна з найвищих в Туреччині (у державних школах учителі отримують навіть більше, ніж у приватних). Примусові курси підвищення кваліфікації відсутні, атестація педагогічних працівників також не проводиться, але держава підтримує професійних розвиток освітян. По всій країні організовані «вчительські будинки» (і в курортних містах також). Не території вчительських будинків обладнані конференц-зали, де можна провести збори вчителів, круглі столи та інші події. Кожен вчительський будинок має недорогий готель, в якому вчителі можуть проживати певний час, помірну за цінами кав’ярню.
Досвід організації освітнього процесу в Туреччині заслуговує на увагу, тож ми ще неодмінно повернемося до цієї колоритної країни.
