Супервізія: андрагогічний підхід та практичні кейси для ефективної підтримки педагогів

Актуальність: Якщо супервізія не впливає на оцінювання роботи, то як учитель чи адміністрація можуть оцінити ефективність та користь отриманих супервізійних послуг? У багатьох країнах Америки та Європи супервізія є обов’язковою частиною педагогічної практики. Україна поступово адаптує ці підходи до своєї системи освіти. Це необхідність для вчителів у звʼязку з:

• реформою НУШ, яка вимагає нових педагогічних стратегій, упровадження діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів, використання нових методів та технологій, а супервізія допомагає вчителям ефективно адаптуватися до змін;
• реалізацією Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року — дедалі більше шкіл працює в інклюзивному середовищі, тож учителям потрібна професійна підтримка в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами;
• важкими умовами праці під час повномасштабної війни, що значно впливають на вчителів і учнів, створюючи ситуації, коли може бути складно впоратися без зовнішньої підтримки тощо.

Супервізія – не ревізія, а супервізор – не контролер, а помічник, який допомагає педагогам ставати впевненішими, спокійнішими та професійно сильнішими.

Ініціатором супервізії насамперед може бути сам педагог, який потребує професійної підтримки. Ініціативу також можуть проявити адміністрація закладу освіти, у якому працює вчитель, орган управління освітою, орган батьківського самоврядування.

Таким чином, актуальність обраної теми полягає у необхідності супервізії, що є механізмом якісної підтримки, який допомагає українським вчителям трансформувати виклики реформ та кризи у можливості для професійного зростання та особистої стійкості, зберігаючи при цьому фокус на внутрішній мотивації та добробуті педагога.

Програму розроблено з урахуванням основних положень Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988; відповідно до Порядку надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії), затвердженого наказом МОН від 14.06.2024 № 855 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2024 за № 1201/42546; постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року № 796 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа (далі — НУШ)» у 2024 році»; професійного стандарту за професією «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти», затвердженого наказом Мінекономіки України від 17.09.2021 р. № 568-21 та професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225.

Обсяг (тривалість): 30 годин (1 кредит ЄКТС)

Подати заявку на участь

Подати заявку – ГХЗВ

Мета підвищення кваліфікації: професійний розвиток фахівців у сфері загальної середньої освіти, які здійснюють комплекс заходів з надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії).

Завдання підвищення кваліфікації:

• поглиблення й розширення знань фахівців щодо нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення супервізії;
• поглиблення й розширення знань з теорії й практики супервізії у загальній середній освіті;
• формування та розвиток професійних умінь і навичок із здійснення супервізії, зокрема, проєктування та реалізації циклу супервізії, вибору ефективних форм і методів супервізії, узагальнення й верифікації результатів та ін.;
• активізація розвитку значущих професійних якостей фахівців, у тому числі мотивації до професійного самовдосконалення, саморегуляції та рефлексії.

Очікувані результати підвищення кваліфікації.

• знання й розуміння: нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, теорії та практики супервізії у загальній середній освіті;
• уміння: проектування та реалізації циклу супервізії, вибору ефективних форм і методів супервізії, узагальнення й верифікації результатів;
• ціннісне ставлення до здійснення супервізії, професійного самовдосконалення та саморозвитку.

Система та критерії оцінювання результатів підвищення кваліфікації:

• навчальні заняття в синхронному режимі при дистанційній формі навчання проводяться з обов’язковою участю слухачів з можливість самооцінювання і зворотного зв’язку через Google Forms;
• самостійна робота передбачає опрацювання навчального матеріалу лекційних занять, підготовку до практичних занять, а також самостійне опрацювання додаткового матеріалу до окремих змістових модулів або тем у вільний від аудиторних занять час;
• виконання практичних завдань/кейсів (10 балів): розробка проєкту індивідуального плану супервізії (5 балів); аналіз та вирішення практичного кейсу (моделювання супервізійної зустрічі) (5 балів) за допомогою чек-листів, які надсилаються слухачам на електронну пошту.

Тема 1.1. Теоретичні, нормативно-правові та ціннісні засади супервізії

Огляд законодавства, що регулює супервізію в освіті. Сутність супервізії, її цілі, функції та завдання. Супервізор та супервізант. Особливості взаємодії супервізора і супервізанта на основі цінностей НУШ. Сфери підтримки, партнерство, стилі взаємодії. Теорія і практика супервізії в освіті України. Міжнародний досвід здійснення супервізії. Переваги та виклики впровадження супервізії у загальній середній освіті в Україні в умовах сьогодення.

Тема 1.2. Андрагогічний підхід в супервізії

Основні положення сучасної андрагогіки. Супервізія крізь призму принципів андрагогіки (розуміння потреб дорослих, стимулювання до саморозвитку тощо). Врахування андрагогічного підходу під час роботи із супервізантами; самостійність, опора на особистий та професійний досвід, індивідуалізація, системність, елективність, актуалізація результатів навчання, професійна підтримка, розвиток освітніх потреб.

Тема 1.3. Професійна компетентність супервізора

Характеристика цінностей супервізора (загальнолюдські, професійні, демократичні). Супервізор як лідер освітніх змін. Професійні та особистісні якості супервізора. Ключові компетентності супервізора. Особливості взаємодії супервізора та супервізованого. Професійний розвиток та саморозвиток супервізора.

Тема 2.1. Принципи, методи та форми супервізії

Принципи супервізії: людиноцентризм, доступність, відповідальність, академічна доброчесність, академічна свобода, добровільність, об’єктивність, гуманізм, демократизм, сприяння навчанню впродовж життя. Методи супервізії, які добираються відповідно до конкретної ситуації та етапу здійснення супервізії: бесіда (діалог), консультування, спостереження, опитування, самооцінювання,

аналіз документів. Форми організації та проведення супервізії (за способом організації: очна, очно-дистанційна, дистанційна; за кількістю учасників: індивідуальна і групова).

Тема 2.2. Процедура організації і здійснення супервізії

Цикл супервізії. Три етапи циклу супервізії: підготовчий, основний, заключний. Підготовчий етап (забезпечення умов для здійснення супервізії/-й): самооцінювання професійної діяльності супервізантом, визначення напрямів професійного розвитку чи педагогічних проблем; формування плану та графіку здійснення циклу супервізії; вибір форм і методів здійснення супервізії. Основний етап (здійснення супервізійної/-их сесіїУ-й): реалізація плану здійснення супервізії за узгодженим графіком; коригування плану здійснення циклу супервізії та графіка (за потребою). Заключний етап (узагальнення, верифікація результатів): анкетування супервізора для отримання зворотного зв’язку та подальшого планування заходів з надання професійної підтримки та допомоги (за потребою); складання супервізором документації за результатами циклу супервізії; звіт про здійснення супервізії.

Тема 2.3. Документальне забезпечення супервізії

Орієнтовні зразки документів для здійснення супервізії: запит на проведення супервізії; договір з проведення супервізії; план-графік проведення супервізії; акт здачі-приймання наданих послуг супервізії; звіт про проведення супервізії, свідоцтво про проходження супервізії.

Орієнтовний перелік практичних завдань

•  розробка проєкту індивідуального плану супервізії;
• аналіз та вирішення практичного кейсу (моделювання супервізійної зустрічі);
• виконання рефлексійних анкети / опитування / самооцінювання;
• робота з нормативними документами.