Цільова аудиторія: концертмейстери, викладачі фаху «піаніст-концертмейстер», «артист камерного ансамблю», викладачі інших виконавських напрямів, які прагнуть розвиватися у своїй професії, студенти, учні.
Спікер, автор та розробник вебінару: Молчанова Тетяна Олегівна, професор, доктор мистецтво-знавства, завідувач кафедри концертмейстерства Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка
Анотація
У концертно-виконавському та навчальному просторі панує вельми парадоксальна ситуація: професія піаніста-концертмейстера існує, має свою специфіку, виконавські та педагогічні завдання, отримала широкої затребуваності саме як фах, проте і дотепер позиціонується на сходинці музиканта другого ґатунку, якого зневажливо зараховують лише до когорти музикантів-служників.
Спробуємо разом з вами проаналізувати історичні коріння цього хибного визначення.
У цьому контексті також потребують чіткого впорядкування визначення, які використовуються в окресленні професійної спрямованості фаху «піаніст-концертмейстер», «артист камерного ансамблю». І спільно з вами розбірливо диференціюємо їх рольові функції, ознаки подібності та відмінності.
Завдання навчального тренінгу:
- Довести недієвість визначення піаніста-концертмейстера як музиканта другого ґатунку, беззастережно стверджуючи паритетність виконавського тандему «піаніст-концертмейстер-соліст».
- Розбірливо окреслити поняття та фахові функції кожного виконавського напрямку професій спільного виконавського процесу, які вільно та доволі хаотично функціонують у нашому мовленні, існують й у наукових розвідках, навчально-методичній літературі, артикулюючись як взаємозамінні. Аргументувати кожен.
Результати:
*Учасники тренінгу дізнаються, як і коли виникла неоднозначність у визначенні концертмейстера як музиканта другого ґатунку , за яких часів формувалася, чому так довго триває. Чому сучасне виконавство вже немислиме без участі піаніста-концертмейстера.
Також зрозуміють, чому усі жанрові егоцентризми, мовностилістична неграмотність і суржикові лексеми, які довільно та регулярно фігурують у методичних розробках, статтях, усному мовленні та навіть у наукових розвідках, певним чином дискримінують фах піаніста-концертмейстера та артиста камерного ансамблю, та потребують коректного уточнення, оскільки вельми часто саме у фортепіанній партії зосереджено значно більшу частину фактурного матеріалу (часом доволі технічно складного).
Вміння та навички, які слухач отримає на тренінгу:
- слухач дізнається про історію походження хибного визначення концертмейстера як другорядного музиканта;
- переконається, що в усіх царинах концертного виконавства мистецтво піаніста-концертмейстера утримує преференційну першість.
- з’ясує розбірливу диференціацію рольових функцій кожного виконавського напряму: «акомпаніатор», «акомпанування», «акомпанемент», «артист камерного ансамблю», «ансамбліст», «капельмейстер», «клавірист», «концертмейстер», «концертмейстер-ілюстратор», «корепетитор», «піаніст-ілюстратор музики», «супровід», «тапер»; ознаки їх подібності та відмінності.
За участь у вебінарі ви отримаєте:
Сертифікат учасника вебінару про підвищення кваліфікації (3 год, кредит ЄКТС – 0,1).
УВАГА!
- Запису даного вебінару не буде.
- Матеріали тренінгів розсилатися учасникам не будуть.
- Щодо нотного матеріалу – особиста домовленість з автором тренінгу.
Програма підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти “Міра і пропорційність виконавського тандему «піаніст-концертмейстер – соліст». Термінологія спільного виконавського процесу”
Організаційний внесок за вебінар, що триває 1,5 години, сертифікат підвищення кваліфікації (3 академічні години, кредит ЄКТС – 0,1) – 200 грн.
Графік вебінарів Графік проведення тренінгів та майстер-класів ОСВІТНІЙ WEEKEND