Академія інноваційного розвитку освіти (АІРо)

Особливості використання проектної технології на уроках художньої культури

Особливості використання проектної технології на уроках художньої культури

Особливості використання проектної технології на уроках художньої культури

Інформаційне суспільство ставить нові завдання перед сучасною освітою, розв’язання яких потребує зміни освітньої парадигми – від знаннєвої до практично спрямованої. Державним стандартом базової і повної середньої освіти визначається компетентнісна спрямованість освіти, яка створює умви для індивідуалізації та диференціації навчання, поглиблення практичної і творчої домінант навчальної діяльності, упровадження особистісно орієнтованої технології.

Використання проектної технології під час викладання художньої культури сприяє розвитку таких компетентностей, як уміння самостійно вчитися, комунікативну, інформаційну тощо. Сучасні вчені К. Бабій, А. Бахтарова, І. Литвиненко використовують проектну технологію навчання під час нетрадиційного уроку в школі; І. Базарницька, Н. Коваль, С. Іванісова, Н. Котелянець, Н. Пархоменко, Л. Сиротюк, Г. Хабазня описують особливості реалізації технологій проектної діяльності в початковій школі; Т. Бєлявцева та П. Лернег застосовують метод проектів під час формування пізнавальної активності учнів; В. Вербицький обґрунтовує проектну форму навчання і виховання в загальноосвітніх школах та позашкільних закладах; В. Ворона, Л. Семешко, С. Стах розглядають метод проектів у позакласній роботі; Л. Іванова, У. Литвинова, Н. Савенко, Г. Ковганич, О. Тимошенко розглядають проектування у виховному процесі школи; Л. Масол, Є. Миропольскою, Л. Кондратовою розглянуто впровадження проектної технології в процесі викладання художньої культури.

Проектна технологія – досить досліджена тема в науковій літературі, але потребує вдосконалення її практичне застосування, організація діяльності учнів у загальноосвітній школі, зокрема на уроках художньої культури. Метою написання статті є розкрити сутність проектної технології, висвітлити класифікацію та типи проектних технологій, визначити низку педагогічних умов для ефективного впровадження проектних технологій; проаналізувати етапи впровадження проектної технології на уроках художньої культури. Охарактеризувати одну з актуальних проблем ефективного використання проектної технології – недостатньо сформоване в учнів уміння критично мислити. Окреслено напрямки розвитку критичного мислення на уроках художньої культури.

Метод проектів у світовій педагогіці виник у 20-і роки ХХ століття у США. Спочатку його називали „методом проблем” і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, у педагогічних поглядах та експериментальній роботі Дж. Дьюї. Американський філософ і педагог вважав, що освіта повинна давати не лише знання, які знадобляться в майбутньому дорослому житті, але й знання, уміння й навички, здатні вже сьогодні допомогти дитині у вирішенні її нагальних життєвих проблем. Послідовник Дж. Дьюї, американський учитель В. Х. Кілпатрик, практично втілив ідеї проектування свого попередника і назвав спосіб організації роботи з учнями методом проектів. В основі проектування лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Кілпатриком була запропонована така класифікація проектів:

 продуктивний (створюючий) проект, пов’язаний із трудовою діяльністю (конструкторською, створенням макета, доглядом за рослинами і тваринами);

 споживчий проект (підготовка екскурсій, надання послуг, організація дозвілля);

 дослідницький проект (біологічний, фізіологічний, технічний, розв’язання історичних чи літературних проблем);

 навчальний проект (проект-вправа) для оволодіння певними навичками [6].

Існують різни типи та тематика проектів. Тему можуть запропонувати і учителі, і самі учні. У сучасній педагогічній літературі розрізняють такі основні типи проектів:

 Творчі проекти. Не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їхньої презентації – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо.

 Ігрові проекти. Учасники беруть собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їхні соціальні і ділові стосунки.

 Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який- небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

 Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, словник, проект шкільного саду).

Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Важливим є координація роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація отриманих результатів.  Дослідницькі проекти потребують обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості експериментальних методів та методів обробки результатів . Для ефективного використання технології проектної діяльності в освітньому закладі доцільно забезпечити низку педагогічних умов: наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає пошуку її розв’язання; відповідність проектів тематиці та дидактичним цілям теми заняття; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна діяльність учнів; визначення кінцевих цілей проектів; структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей тощо); використання дослідницьких методів; результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто оформлені певним виглядом (відеофільм, газета, презентація тощо); володіння керівником проекту технологією проектної діяльності;  активна творча позиція кожного учасника проекту. Сучасними вченими-практиками Л. Масол, Є. Миропольскою, Л. Кондратовою рекомендовано активно впроваджувати проектну технологію на уроках художньої культури. Для організації проектної діяльності на уроках художньої культури вчені рекомендують виокремити такі етапи [1]:  підготовчий етап (визначення теми й мети проекту, планування проектної діяльності); практико-виконавчий етап (збирання інформації, аналіз інформації, формулювання висновків, оформлення результатів практичної діяльності); заключний етап (підготовка проекту до захисту, презентація проекту, захист проекту, оцінювання проекту, рефлексія). Обговорюючи проблему використання проектної технології на уроках художньої культури із вчителями, які проходять курси підвищення кваліфікації в ЛОІППО, можна зробити висновки, що педагоги усвідомлюють сутність, значення, теоретичні засади організації проектної діяльності. Але виникає суперечність між теоретичними уявленнями вчителів щодо впровадження проектної технології і практичною спрямованістю педагогічної діяльності в загальноосвітній школі, зокрема на уроках художньої культури. На нашу думку, головною проблемою у впровадженні технології є недотримання вчителями етапності застосування технології та несформована готовність в учнів до проектної діяльності. Практичний досвід свідчить про те, що в учнів старших класів може бути недостатньо сформоване критичне мислення, нерозвинуте вміння планувати дослідну діяльність, не усвідомлення значення етапу планування; виникнення складностей під час організації групової роботи тощо. Учителю необхідно підготувати учнів до проектної роботи. Насамперед, спрямовувати роботу під час уроків на розвиток критичного мислення. О. Пометун зазначає, що „критичне мислення виступає як нестандартне, що ґрунтується на можливості бачити й оцінювати альтернативи, пріоритети, визначати достовірність і доцільність фактів, явищ, подій” [3, с. 5]. Автор відзначає практичну спрямованість цього типу мислення: „Це практичне мислення, яке за допомогою теоретичних знань дає можливість знайти, обрати та обґрунтувати необхідні рішення” [3, с. 5]. О. Пометун наголошує, що розвитку критичного мислення сприяють уміння й навички аналізувати, синтезувати, порівнювати, поєднувати факти, робити обґрунтовані висновки [3, с. 5]. Стратегічний напрям розвитку в учнів критичного мислення в навчанні учнів – ставити запитання: Що я думаю про це?  Як нова інформація відповідає тому, що я вже знаю? Що я можу робити по-іншому після ознайомлення з новою інформацією?  Як ця інформація впливає на мої погляди? Доцільно запропонувати учням опанувати навчальною стратегією ІNSERT – читання тексту з позначками. Цей прийом розроблений у 1986 р., його авторами є Д. Воган (J. Vaughan), Т. Естес (T. Estes.) [7].

У 1997 році прийом модифікований американськими вченими Ч. Темпл, К. Мередітом і Д. Стілла в методі розвитку критичного мислення. Таким чином, в учнів розвиваються вміння читати вдумливо, виділяти ключові поняття, класифікувати отриману інформацію, оцінювати її, розуміти, що кожен сприймає одну й ту саму інформацію по-різному. І – іnteractive самоактивізуюча „v” – вже знав „+” – нове „−” – думав інакше „?” – є запитання N – noting діалогова S – system системна розмітка E – effective для ефективного R – reading & читання та T – think роздумів

Виокремлюють такі етапи критичного мислення: сприймання інформації одного, але бажано кількох джерел (аналіз змісту інформації чи різних точок зору, вибір того викладу, який здається вірним); співставлення його з іншими викладами або протилежними точками зору; добір аргументів чи розробка системи доказів на підтримку позиції; прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

У процесі вивчення художньої культури доцільно давати учням тексти, до яких учням необхідно дібрати запитання. Наприклад, у 10 класі, вивчаючи епоху бароко, учням можна надати можливість ознайомитися зі статтею „Відродження Йоанна Георга Пінзеля” автора Наталки Іванченко, поставити перед ними завдання: скласти запитання до статті та поставити питання класу. Для підвищення мотивації учнів можна використовувати ігрові форми роботи. Наприклад, клас об’єднати в команди, де учні повинні скласти за наданим текстом запитання, а потім по черзі поставити ці запитання одна команда іншій. Учитель може виконувати роль експерта, який оцінює якість поставлених запитань і правильність відповідей, виставляє бали за кожну відповідь. Переможе команда, що набрала більшу кількість балів. (Оцінити роботу учасників команди може лідер команди). Учням слід рекомендувати дотримуватися під час постановки запитань таких порад: формулювати запитання конкретно, чітко; використовувати шість „журналістських” запитань із метою отримання різнобічної інформації про конкретний об’єкт; застосовувати „відкриті” та „закриті” запитання для досягнення поставленої мети; бути готовим до того, що всі люди різні, навчитися приймати їх такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що не подобається; цінувати в кожній людині особистість, поважати її думки та переконання незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми; прагнути зберегти враження про себе як про „приємного співрозмовника”.

Одна з форм роботи, яка готує до проектної діяльності учнів, є написання есе – це письмовий твір, під час якого учні вільно трактують певну тему. Учні повинні переконати, що добре оволоділи темою, можуть аргументувати свою точку зору. Учні повинні зрозуміти, що есе – це вільне вираження своїх думок, а досягнення мети твору залежить, наскільки думки будуть аргументованими. У написанні есе важливим є дотримуватися певних правил. Так робота повинна складатися з трьох частин: вступу, який пояснює головну тему чи ідею; основної частини – подання фактів, доказів, пояснень; висновки передбачають підведення підсумків, поєднання вступу і основної частини. Можна дати лексичні конструкції, які допоможуть у написанні есе. Після того, як учні з легкістю можуть ознайомитися з текстом, поставити та відповісти на запитання, висловити свою точку зору до матеріалу, який вивчають, аргументувати її, ми переходимо до застосування інтерактивної гри „Ажурна пилка”. На наш погляд, ця гра допомагає сформувати навички роботи в групі, вчитися самостійному вивченню матеріалу та навчати інших, активно формується комунікативна компетентність. Отриманий досвід допоможе учням у груповій проектній діяльності. Але не потрібно поспішати із впровадженням групових проектів. Доцільно починати з індивідуальних проектів, потім реалізовувати проекти в парі, і вже після цього створювати групові проекти. Для отримання якісного результату під час виконання групового проекту дуже важливою є особистість лідера групи, від його вміння планувати, організовувати, оптимізувати роботу групи залежить успішність проекту. Учитель у проектній діяльності учнів – це координатор, фасилітатор групової роботи, консультант. Він наперед прогнозує ризики в роботі груп, вчасно допомагає та спрямовує роботу учнів, йде поруч, із учнями, але не забирає ініціативу та не перекладає всю відповідальність за якість кінцевого продукту проекту на себе. Хотілося б зазначити, що для вивчення предмета „Художня культура” проектна діяльність учнів є оптимальним інноваційним прийомом для занурення в художні культурні пласти, для особистісного проникнення у творчість митців та більшого загострення емоційного сприйняття художніх мистецьких творів.

Література 1. Кондратова Л. Г. Художня культура. 10 клас : метод. посіб. / Л. Г. Кондратова. – Х. : Основа, 2010. – 208 с. 2. Масол Л. М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика / Л. М. Масол ; АПН України, Ін-т пробл. виховання. – К. : Промінь, 2009. – 431 с. 3. Пометун О. Формування критичного мислення учнів на уроках з курсу за вибором „Права людини” / Олена Пометун // Історія в школах України. – 2008. – № 9. – С. 5 – 7. 4. Тягло О. В. Критичне мислення : навч. посібник / Тягло О. В. – Х. : Основа, 2008. – 187 с. 5. Kilpatrick William Heard. The Project Method / William Heard Kilpatrick // Teachers College Record. – 1918. – No.19. – P. 319 – 334. 6. Vaughn J. Reading and reasoning beyond the primary grades / J. Vaughn, T. Estes. – Boston : Allyn and Bacon., 1986. – 231 р.

Електронне наукове фахове видання «Науковий вісник Донбасу» – 2014 – № 1 (25) Режим доступу: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN25/3.pdf

Перейти до панелі інструментів