Академія інноваційного розвитку освіти (АІРо)

Формування у підлітків стійкої мотивації на дотримання безпечних форм поведінки в мережі Інтернет

Формування у підлітків стійкої мотивації на дотримання безпечних форм поведінки в мережі Інтернет

Інтернет все більше входить у життя сучасного підлітка та надає майже безмежні можливості як для навчання, так і для розваг. Сьогодні вже неможливо уявити школяра 7-8 класів, якій би не використовував ресурси Всесвітньої мережі Це і пошук необхідних відомостей за допомогою пошукових систем, користування електронною поштою, спілкування з використання сервісів миттєвих повідомлень та соціальних мереж, розваги, співпраця та безліч інших ресурсів, які повинні розвивати, виховувати та допомагати у формуванні всебічно розвиненої особистості.

За сучасних умов неможливо уявити сучасного учителя, якій би не володів та не використовував ресурси Інтернету у своїй роботі. Більш того, кожен учитель повинен мати певні компетенції з використання ресурсів Інтернету, – це не лише полегшує роботу самого вчителя, а й робить процес навчання результативніше.

Отже, ресурси Всесвітньої мережі досить активно використовуються в навчальній діяльності: пошукові системи, віртуальні сховища документів, спілкування за допомогою соціальних мереж та сервісів обміну миттєвими повідомленнями, розвиваючі та навчальні програми, розваги.

Актуальність питання. Разом із тим, під час перебування у Всесвітній мережі Інтернет діти можуть наражатись на небезпеки. Для розуміння ризиків, на які діти можуть натрапити подорожуючі просторами Інтернету, необхідно з`ясувати основні види діяльності, які виконує дитина, перебуваючи в Мережі.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Вибірка дослідження становила 16850 респондентів, у тому числі 7600 дітей віком від 10 до 17 років, 4000 батьків та 5150 вчителів. Дослідження проводили в 11 областях України: Харківській, Тернопільській, Рівненській, Львівській, Київській, Запорізькій, Черкаській, Донецькій, Луганській, Житомирській областях і АР Крим.

Згідно дослідження 52% опитаних підлітків під час перебування в мережі Інтернет спілкуються у соціальних мережах, 24% працюють зі своєї електронною поштою, 15% завантажують аудіо та відео файли, 9% зайняті пошуком відомостей для занять в школі.

Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистих відомостей для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%.

Результати дослідження свідчать про безтурботне ставлення підлітків до розміщення особистих відомостей про себе та свою родину. Більш того, підлітки досить безтурботно довіряють незнайомим особам під час спілкування на ресурсах соціальних мереж та сайтів знайомств. Дане припущення підтверджується тим, що згідно дослідження 60,3% опитаних підлітків підтвердили, що приймали запрошення на реальну зустріч від незнайомої людини, з якою вони познайомились віртуально. Тобто, 60,3% опитаних підлітків вже ходили на побачення (зустріч, знайомство) із людиною, яку ніколи в житті не бачили. Всі відомості, які вони отримували про цю людину – відомості з сторінок соціальних мереж, сайтів знайомств, що в більшості випадків не завжди є правдивими.

На основі вищесказаного, можна зробити припущення про недостатній рівень усвідомлення підлітками ризиків, на які вони можуть натрапити в мережі Інтернет та відсутність культури безпечної роботи в Мережі. Дане припущення підтверджується наступними результати дослідження. Під час опитування підлітки не вказують ризики, пов’язані з спілкуванням та розміщенням особистих відомостей. Діти не усвідомлюють цієї небезпеки. Замість цього підлітки одразу називають найвідоміші ризики: віруси – 39%, «дорослий» контент (маються на увазі сайти із порнографічним змістом) – 21%, Інтернет-залежність – 19% та шахрайство (мається на увазі викрадення особистих відомостей і паролів, банківської інформації, шахрайство через Інтернет-магазинів та онлайн-сервісів з платними СМС) – 3,45%.

Основний зміст статті. В контексті даної статті під формуванням безпечної поведінки підлітків в мережі Інтернет ми маємо на увазі не лише озброєння необхідними знаннями та навичками, а й процес  формуванні мотивації на дотримання цих безпечних форм поведінки. Ми переконані, що недостатньо лише знати та вміти себе захистити в мережі Інтернет – потрібно ще й бажання дотримуватись певних норм та правил роботи в мережі.

На власному досвіді та досвіді колег ми переконались, що найбільш позитивний результат формування мотивації на дотримання безпечних форм поведінки в мережі Інтернет дозволяє отримати саме тренінгові технологія.

Інтерактивна методика тренінгової програми з безпеки дітей в Інтернеті ґрунтується на переконанні, що діти ефективніше засвоюють матеріал, якщо розуміють значення своїх власних знань та життєвого досвіду і мають змогу поділитися ними в комфортному середовищі.

Наводимо структурно-логічну модель тренінгу з формування безпечних форм поведінки в мережі Інтернет для підлітків.

Таблиця 1.

Структурно-логічна модель тренінгу з формування безпечних форм поведінки

в мережі Інтернет для підлітків

Мета тренінгу Формування у підлітків   стійкої мотивації на дотримання безпечних форм поведінки в мережі Інтернет
Завдання тренінгу
  1.   Озброїти   учасників відомостями про ризики в мережі Інтернет.
  2.   Сформувати   розуміння необхідності дотримуватись певних правил в мережі Інтернет.
  3.   Сформувати   навички користування правилами безпечної поведінки в мережі Інтернет.
  4.   Ознайомити   учасників тренінгу із ресурсами Інтернету щодо даної теми.
Цільова група Діти віком 11 – 16 років.
Кількість учасників До 20
Тривалість тренінгу 1,5 години.

Структура тренінгу

Вид діяльності

Опис діяльності

Тривалість

Вступ Вправа на знайомство.   Активізація пізнавальної діяльності.
Мотивація до діяльності. Вправа на формування у   підлітків мотивації до активної та результативної участі у тренінгу.
Вправа на визначення   очікувань учасників. Заповнення чек-листа.
Визначення правил роботи в   групі
Пізнавальна діяльність.   Інформативний блок №1 Із використанням презентації PowerPoint тренер інформує про рівень проникнення Інтернету в усі сфери   життєдіяльності людини.
Групова діяльність. Учасники   обговорюють корисність ресурсів Інтернет та можливі ризики.
Презентація результатів   діяльності малих груп.
Пізнавальна діяльність. Інформативний   блок №2 Із використанням презентації PowerPoint тренер інформує про небезпеки в мережі Інтернет.
Мозковий штурм Постановка та обговорення   проблемного питання «Як практично захистити себе в мережі Інтернет?».
Інтерактивна вправа 1. Тренер проводить інтерактивну   вправу «Кубик» – вправу на усвідомлення необхідності дотримання правил   безпеки в мережі Інтернет.
Групова діяльність. Учасники в малих групах   готують презентації «Правила безпечної роботи в мережі Інтернет».
Презентація результатів   роботи малих груп.
Пізнавальна діяльність.   Інформативний блок №3 Із використанням презентації PowerPoint тренер інформує про правила безпечної роботи в мережі Інтернет.
Узагальнення Тренер узагальнює результати   тренінгу.
Рефлексія Учасники заповнюють чек-лист.

Тренінг з формування мотивації на дотримання безпечної поведінки в мережі Інтернет розпочинається з традиційної вправи на знайомство. В разі, якщо тренінг проводиться з підлітками, які є сформованою групою, то проводиться вправа на активізацію пізнавальною діяльності.

Сформувати в учасників мотивації до плідної та результативної діяльності бажано за допомогою вправи «Асоціації». Тренер промовляє будь-яке слово, а учасники по черзі швидко називають перше слово-асоціацію, яке спадає йому на думку. Кожен наступний учасник промовляє слово-асоціацію на слово, сказане попереднім учасником. Як результат – перше сказане слово та останнє слово виявляються зовсім різними по смислу. Мета цієї вправи – показати наскільки швидко ми можемо загубитися в інформативному потоці Інтернету: розпочинаємо пошук одних відомостей, а завершуємо зовсім іншою діяльністю в Інтернеті.

Знаю

Хочу

Дізнався

Після вправи на мотивацію до діяльності учасники визначають свої очікування шляхом заповнення чек-листа «Знаю – Хочу – Дізнався». Дана вправа є гарним мотиваційним чинником, якій стимулюватиме учасників до пізнавальної та подальшої діяльності.

Перший інформативний блок розпочинається із презентації тренера, під час якої він спільно із учасниками визначає потенційні можливості Інтернету для різних сер життєдіяльності. Учасники об`єднаються у малі творчі групи та спільно визначають потенційні позитивні можливості Інтернету, його так звану корисність та одночасно ризики, на які можна натрапити під час роботи в мережі Інтернет. За звичай дана вправа проводиться у вигляді виготовлення колажу з кольорових журналів – коли кожен малюнок відображає певну  конкретну думку. По завершенню учасники презентують результати своєї діяльності.

Під час другого інформативного блоку учасники дізнаються від тренера про основні ризики, на які можна натрапити в мережі Інтернет.

Прикладом контентних ризиків є: протизаконний, шкідливий та неетичний контент. Протизаконним контентом може бути дитяча порнографія, популяризація наркотичних речовин або заклики до війни; шкідливого контенту – шокуючи відомості, які наносять шкоду психічному та (або) фізичному здоров`ю підлітка; неетичним контентом можуть бути відомості, які не мають пряму заборону, але можуть образити користувача.

Кібербулінг та кібергрумінг відносяться до комунікативних ризиків. Кібербулінг – (англ. bullying, від bully – хуліган, забіяка, грубіян, ґвалтівник) залякування, приниження, фізичний або психологічний терор, спрямований на те, щоб викликати у іншого страх і тим самим підкорити собі. Кібегрумінг – (англ. Grooming – догляд) знайомство в мережі та входження в довіру з метою використання у сексуальних цілях.

До електронних ризиків відносять атаки шкідливих програм та викрадання персональних відомостей. Шкідливі програми наносять фізичну шкоду комп`ютеру,
знижують його швидкість, використовують його для поширення шкідливих програм та СПАМу від імені користувача. Викрадання персональних відомостей може відбуватись зі допомогою вірусів, шпигунських програм, які збирають персональні відомості на комп`ютері; безтурботне викладання персональних відомостей в соціальних мережах також може призвести до викрадання цих відомостей.

Прикладом кібершахрайства, або споживчими ризиками, можуть бути: зловживання в Інтернеті правами споживача, придбання  в Інтернет-магазині товару низької якості, крадіжка персональних відомостей з платіжної картки, крадіжка паспортних даних з метою шахрайських дій, втрата коштів при користуванні нелегітимними сервісами он-лайн переказів.

По завершенню пізнавальної діяльності щодо ризиків в мережі Інтернет тренер проводить інтерактивні вправи на формування мотивації до безпечних форм поведінки в мережі Інтернет.

Вправа «Кубик». До початку тренінгу в аудиторії розвішуються аркуші паперу А4 із цифрами від 1 до 7, по кожній на аркуші. Тренер повідомляє, що буд грати роль Інтернет-шахрая, а учасники – користувачів Інтернету. Завдання учасників: обрати будь яку цифру (кімнату), під якою вони будуть у безпеці від дій Інтернет-шахрая. Під час гри суворо забороняється розмовляти та підказувати один одному, – кожен грає сам за себе. Після того як учасники обрали свої цифри, тренер ще раз наголошує на привалах – не розмовляти. І достає кубик. Тренер підкидає кубик і підходить до групи, цифра якої випала на кубику, – тобто ця група «потрапила в руки» Інтернет-шахрая. Тренер звертається лише до членів цієї групи: «Які Ваші враження?», «Як Ви гадаєте, що зараз думають інші учасники тренінгу?». Потім тренер каже, що це була репетиція і тому учасники цієї команди (цифри) мають можливість змінити її. «Ви можете зробити свій вибір і перейти до іншої цифри», – наголошує тренер. Після цього тренер пропонує всім учасникам, які мають бажання змінити свою цифри – перейти до іншої. Коли вибір зроблено, тренер знову підкидає кубик і звертається до команди, цифра якої випала на кубику з тими ж самими запитаннями. Гра триває до тих пір, поки тренер не помічає, що учасники під цифрою «7» не змінюють своє місця. І не даремно – на кубику немає цифри 7! В цей момент тренер перериває гру і звертається до учасників під цифрою «7». Але учасники цифри «7» нададуть відповідь, що не турбувались про те, яка цифра випаде на кубику, бо цифри 7 все рівно там не буде! Сенс гри полягає у тому, як саме швидко учасники усвідомлять правило цієї гри і перейдуть до цифри 7. Для цього іноді треба багато спроб. Але гра того варта. Учасники міцно усвідомлять, що знання і дотримання правил – це різні речі і виключно дотримання правил і приносять винагороду.

Після формування мотивації на дотримання безпечних форм поведінки в мережі Інтернет всі учасники об`єднуться у малі групи та працюють над створенням презентації «Правила безпечної поведінки в мережі Інтернет». Важливим моментом є те, що тренер до початку цієї вправи не надає учасникам жодної підказки або чіткого визначення правила, – учасники самостійно створюють ці правила на підставі отриманих відомостей під час тренінгу. Лише після обговорення результатів діяльності малих груп тренер узагальнює отримані відомості шляхом оголошення певних правил поведінки в мережі Інтернет.

Прикладом правил безпечної поведінки в мережі Інтернет можуть бути наступні правила:

–          не розміщувати в Інтернеті особистої та конфіденційних відомостей про себе та родину;

–          не розміщувати в Інтернеті особистих відомостей та фотографій інших людей;

–          під час спілкування в Мережі з незнайомими людьми не розповідати про себе особисті відомості, не надавати особисті фотографії та не погоджуватись на реальну зустріч;

–          до 18 років не використовувати сервісі он-лайн платежів;

–          не відвідувати сайти із дорослим та іншим небажаним контентом;

–          створити надійний пароль від електронної пошти та профайлів у соціальних мережах та періодично його змінювати.

Логічним завершенням тренінгу є узагальнення матеріалу та рефлексія. Рефлексія проводиться шляхом заповнення учасниками чек-листів «Знаю – Хочу – Дізнався». Кожен учасник має кілька хвилин на обмірковування результатів своєї діяльності під час тренінгу та висловити свої враження.

            Висновок. Питання безпеки дітей в Інтернеті залишається актуальним за сучасних умов. Недостатньо лише інформувати про ризики в мережі Інтернет та надавати готові поради щодо захисту від цих небезпек – потрібно формувати у дітей мотивації на дотримання безпечних форм поведінки під час віртуального сьорфінгу. Підлітки – найбільш ризикована вікова група в порівнянні з молодшими школярами та дорослими. Використання сучасних інтерактивних методик із врахуванням вікових психофізіологічних особливостей дозволить створити найбільш сприятливі умови для того, щоб підлітки самостійно приймали виважені висновки щодо необхідності дотримання певних правил роботи в мережі Інтернет.

Перейти до панелі інструментів