Академія інноваційного розвитку освіти (АІРо)

Експериментальна робота в Україні

Експериментальна робота в Україні

Сучасна філософія освіти і нова стратегія реформування освітньої сфери вимагають принципово нових наукових досліджень, обґрунтованого і послідовного запровадження нових науково-педагогічних технологій, раціональних та ефективних підходів до організації наукової та інноваційної діяльності в освіті. Розвиток системи освіти у зазначеному напрямі ґрунтується на:

рекомендаціях Нової стратегічної програми європейського співробітництва у галузі освіти і навчання «Освіта і навчання 2020», спрямованої на розбудову інформаційно-зорієнтованих європейських суспільств і перетворення навчання протягом життя на реальність, доступну всім громадянам;

забезпеченні пріоритетності розвитку науки і науково-технічного потенціалу вищих навчальних закладів шляхом виділення коштів з державного бюджету на перспективні наукові проекти і скорочення кількості розпорядників бюджетних коштів у сфері науки;

створенні ефективної системи методологічного, науково-методичного супроводу модернізації національної освіти, прогнозуванні тенденцій інноваційного розвитку системи освіти з використанням результатів моніторингових досліджень; генеруванні інноваційних ідей, їх визначенні, відборі та забезпеченні впровадження; формуванні відкритої інформаційно-аналітичної бази новацій в усіх підсистемах освіти;

урахуванні синергетичного підходу до інноваційного навчального середовища, що полягає у взаємному доповненні суміжних середовищ: особистісного, етнокультурного, у тому числі родинного та інформаційно-комунікативного середовища навчального закладу;

осучасненні тематики основних напрямів наукових досліджень у вищих навчальних закладах і наукових установах освітньої галузі, у системі післядипломної педагогічної освіти, виконанні та відборі на конкурсних засадах проектів комплексних наукових досліджень і розробок, які здійснюються за кошти державного бюджету та за рахунок залучених інвестицій;

проведенні практико психолого-педагогічних досліджень з актуальних проблем розвитку освіти, зокрема: визначенні нових концептуальних і методологічних підходів до створення державних стандартів освіти нового покоління; розробленні інваріантної складової навчання з кожного предмета на основі компетентнісного підходу до навчання та норм психофізичного розвитку дитини і, особливо, педагогічних технологій, пов’язаних з діалогізацією навчання;

вивченні потреб дітей особливих груп і забезпеченні їх розвитку: обдарованих і з особливими освітніми потребами; розробленні індивідуальних методик організації їх навчання та соціалізації, проектуванні особистісно-розвивального середовища обдарованих дітей і молоді;

розробці ефективних моделей розвитку життєвої компетентності та інтеграції у суспільство дітей і молоді з особливими освітніми потребами шляхом створення сучасного науково-методичного забезпечення змісту корекційної та інклюзивної освіти;

створенні нормативно-правового, методологічного, науково-методичного, навчально-технічного забезпечення системи освіти, що враховує оцінювання якості та результативності навчальної і виховної діяльності навчальних закладів, системи консультування, наукових експертиз фахівців-науковців Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, інших наукових установ;

створенні системи мотивацій, стимулювання та заохочення інноваційної діяльності у сфері освіти, розробленні нових концептуальних моделей удосконалення окремих підсистем освіти;

розробленні системи нівелювання ризиків негативних наслідків інноваційної діяльності в системі освіти.

Отже, в Україні згідно з чинною нормативно-правовою базою постійно проводиться дослідно-експериментальна робота у системі дошкільної та загальної середньої освіти:

Дошкільна освіта – 3 теми;

Загальна середня освіта – 67 тем;

Освіта дітей з особливими потребами – 6 тем;

Позашкільна освіта – 5 тем;

Виховання, розвиток і соціалізація дітей та молоді – 48 тем;

Інформатизація освіти – 17 тем;

Посилення кадрового потенціалу – 2 теми;

Модернізація системи управління – 1 тема.

Дослідно-експериментальна активність за регіонами:

Автономна республіка Крим – 12 експериментів;

Вінницька область – 3 експерименти;

Волинська область – 4 експерименти;

Дніпропетровська область – 24 експерименти;

Донецька область – 8 експериментів;

 

Житомирська область – 2 експерименти;

Запорізька область – 5 експериментів;

Івано-Франківська область – 5 експериментів;

Київська область – 8 експериментів;

Кіровоградська область – 1 експеримент;

Луганська область – 6 експериментів;

Львівська область – 6 експериментів;

Миколаївська область – 6 експериментів;

Одеська область – 6 експериментів;

Полтавська область – 3 експерименти;

Рівненська область – 10 експериментів;

Сумська область – 3 експерименти;

Тернопільська область – 1 експеримент;

Харківська область – 7 експериментів;

Херсонська область – 3 експерименти;

Хмельницька область 13 експериментів;

Чернігівська область – 6 експериментів ;

м. Київ – 23 експерименти;

м. Севастополь – 3 експерименти.

Академія педагогічних наук України здійснює наукове керівництво 43 експериментів.

Тематика дослідно-експериментальної роботи спрямована на постійне оновлення та вдосконалення системи освіти, її гуманізації та зорієнтованості на особистість. Найбільша кількість дослідно-експериментальних тем охоплює сферу загальної середньої освіти.

Найбільш поширеними нині є такі напрями дослідно-експериментальної діяльності:

– розвиток відкритої громадської активної системи «Школа повного року навчання»;

– психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами шляхом упровадження інклюзивної освіти;

– розвивальні моделі за науково-педагогічним проектом «Росток»;

– проектування моделі школи білінгвального типу;

– виховання учнів на морально-етичних цінностях християнства;

– формування культури здоров’я підростаючого покоління;

– упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес ЗНЗ;

– адаптація зарубіжних освітніх систем до умов української школи;

– розвивальне навчання;

– інтеграція в освіті.

Міжнародний досвід свідчить про необхідність забезпечення компетентнісно спрямованої, якісної освіти, що відповідає освітнім запитам учнів, дозволяє їм вільно проявляти свої здібності й таланти.

Саме тому перед сучасною школою постало завдання максимально розкрити і розвивати потенціал кожної особистості, формувати прагнення до самовдосконалення, самовизначення і самореалізації. Виконання цього завдання вимагає навчання за нестандартними програмами, реалізації індивідуального підходу, використання системи компетентнісно зорієнтованого навчання і виховання.

Актуальним за таких умов стає проблема розробки, створення та впровадження розвивальних, індивідуально-профільних навчальних програм, які спрямовані на  підготовку конкурентоспроможного випускника, який вміє навчатися упродовж всього життя, здатний одержувати інформацію, обмінюватися ідеями, поважати цінності та традиції представників інших культур.

 

Перейти до панелі інструментів