Академія інноваційного розвитку освіти

Діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти в умовах модернізації освітньої галузі в Україні

Діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти в умовах модернізації освітньої галузі в Україні

У статті проаналізовано діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти в умовах модернізації освітньої галузі в Україні. Розглянуто проблеми розвитку післядипломної освіти у контексті концепції навчання впродовж усього життя. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників розглядається як важлива передумова, що забезпечує проведення модернізації освіти на основі осмислення національного і зарубіжного досвіду.

Ключові слова: післядипломна освіта, законодавство, модернізація освітньої галузі, перспективи, безперервна освіта, навчання протягом усього життя.

 Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти та організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя.

Інноваційний розвиток освіти України актуалізує проблему якісного оновлення післядипломної освіти та її найважливішої складової – системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Як відомо, від ефективної діяльності цієї системи, професійної компетентності педагогічних працівників залежить загальний рівень розвитку молодого покоління, рівень зростання його економічного і соціального статусу. Тому метою післядипломної педагогічної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, сприянні забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня, здатних компетентно та відповідально виконувати посадові обов’язки, впроваджувати інноваційні освітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвиткові України.

Сучасна неперервна освіта має діяти як єдиний комплекс на основі субординації всіх ланок освіти, взаємозв’язку та координації її установ, що постійно розвивається й надає кожній людині можливість підключитися до освітнього процесу на будь-якому етапі її життя. Це забезпечується, насамперед, наступністю всіх структурних елементів системи на основі затверджених єдиних освітніх стандартів, взаємним доповненням різних форм навчання [2].

У контексті нашого дослідження важливого значення набуває галузева Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти, яка є стратегічним докуме­нтом, що визначає основні напрями розвитку педагогічної освіти в Україні [1].

Основними принципами розвитку неперервної педагогічної освіти в цьому документі визначено: неперервність, поєднання національних освітніх традицій та найкращого світового досвіду, інноваційність, прогностичність, гнучкість у реагуванні на суспільні зміни.

З огляду на це, післядипломну освіту слід розглядати не тільки як систему підвищення кваліфікації та перепідготовки дипломованих фахівців, а й як навчання протягом усього життя.

Навчальна, наукова та науково-методична робота закладів післядипломної педагогічної освіти спрямована на реалізацію стратегічних урядових ініціатив у рамках реалізації Національної  стратегії розвитку освіти на період до 2021 року, ряду державних цільових соціальних програм (зокрема, розвитку дошкільної освіти, впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій) тощо.

Людина в усі періоди життя здатна набувати нові знання і розширювати розумовий кругозір, а у процесі трудової діяльності оволодівати новими і суміжними професіями при певних потребах. Саме тому, для забезпечення таких можливостей необхідна післядипломна освіта, що характерна для усіх етапів життя дорослої людини.

 Відтак, діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти має бути зосереджена на впровадження таких напрямів роботи: реалізацію сучасних технологій професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів системи освіти згідно з вимогами інноваційного розвитку освіти; забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації відповідно до потреб реформування системи освіти; модернізацію навчальних планів, програм відповідно до оновлених державних стандартів; оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання шляхом широкого впровадження в навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, електронного контенту; урізноманітнення моделей організації освіти: створення освітніх округів, ресурсних центрів дистанційного навчання, проведення моніторингу та оцінювання якості освіти, створення ефективної цілісної системи пошуку, підтримки й розвитку талановитої учнівської молоді та її соціальної підтримки; науково-методичний супровід щодо профільної підготовки та профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів тощо.

Особливістю розвитку сучасної системи післядипломної освіти є те, що вона стає більш мобільною, здатною адекватно  реагувати на зміни в сфері освіти, до впровадження стимулів до постійного професійного вдосконалення учителів, працівників методичних служб та керівних кадрів освіти.

Для здійснення стабільного розвитку системи освіти за останні роки закладами післядипломної педагогічної освіти було забезпечено:

  • створення умов для реалізації різноманітних освітніх моделей, форм та засобів отримання освіти;
  • запровадження і широке використання кредитно-модульної технології організації навчального процесу, спрямованої (серед іншого) на забезпечення навчання слухачів за індивідуальним навчальним планом із урахуванням варіативної частини освітньо-професійної програми, що формується на основі вимог замовників та побажань слухачів і сприяє їх саморозвитку;
  • науково-методичний супровід модернізації регіональної системи освіти, прогнозування тенденцій інноваційного розвитку системи освіти з використанням результатів моніторингових досліджень;
  • створення дієвого механізму щодо ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та учнівської молоді;
  • змістове наповнення формування здоров`язберігаючого середовища, валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу;
  • забезпечення національного та регіонального моніторингу якості освіти;
  • створення сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу;
  • реалізацію державних та регіональних програм стосовно освітнього контенту;
  • розширення участі навчальних закладів, педагогів, науковців, учнів у різних проектах, програмах національних та міжнародних організацій, співтовариств;
  • проведення наукових досліджень із актуальних проблем розвитку освіти;
  • апробацію та впровадження різних моделей державно-громадського управління розвитком навчальних закладів;
  • створення інформаційної системи підтримки освітнього процесу;
  • координація діяльності районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та їх інноваційний розвиток як науково-методичних установ;
  • організація науково-методичного супроводу роботи з обдарованими учнями, проведення Всеукраїнських предметних олімпіад, тренувально-відбіркових зборів, шкіл олімпійського резерву, конкурсів, що сприяють розвитку творчої обдарованості.
  • підготовка й апробація нових програм, підручників, посібників, навчально-методичних комплексів, курсів лекцій, іншої навчальної та навчально-методичної літератури.

У закладах післядипломної педагогічної освіти впроваджуються нові навчальні курси підвищення кваліфікації, інтерактивне навчання в малих групах слухачів, створено пункти дистанційної освіти тощо. Сприяє підвищенню фахового рівня педагогів упровадження в закладах післядипломної педагогічної освіти різноманітних форм навчання дорослих, зокрема таких, як рольові та ділові ігри, тренінги, діалого-дискусійні методи, проектна діяльність, метод кейсів тощо.

З метою оновлення змісту післядипломної педагогічної освіти науковцями і методистами закладів  ППО розроблено і запроваджено на курсах нові навчальні плани і програми підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів: Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (30 програм), Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти (11 програм), Кримський республіканський  і Миколаївський обласні інститути ППО відповідно 8 і 2 програми.

 Особливу увагу у навчальних планах приділено питанням запровадження нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти, інклюзивного навчання, нових державних стандартів загальної початкової і базової та повної загальної середньої освіти, сучасних технологій роботи з обдарованими учнями.

Працівники закладів ППО працюють над розробкою авторських методик, інноваційних моделей і технологій  навчання дорослих, спрямованих на професійний розвиток педагогічних кадрів; здійснюють низку діагностичних досліджень, які дають можливість  виявити потреби і  запити освітян щодо науково-методичного забезпечення й організаційно-педагогічних умов їхньої професійної діяль­ності, соціально-економічних умов функціонування сис­теми освіти області, району (міста), загальноосвітнього закладу; з’ясувати рівень задоволення педагогічних працівників змістом професійного навчання, виокрем­люють чинники професійного зростання. Це, в свою чергу,  допомагає у доборі форм і змісту безперервного навчання, що пропонується педагогу під час курсів підвищення кваліфікації та в міжкурсовий період.

Однією з ефективних форм неперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників є очно-дистанційна форма навчання. Впровадження такого навчання є доволі кропітким та складним напрямом діяльності  закладів ППО, оскільки його успішна реалізація залежить від наявності сучасних комп’ютерів, високошвидкісного Інтернету, відповідного програмного забезпечення для проведення занять в on-line та off-line режимах.

Упродовж останніх років працівники методичних служб різних рівнів працюють над створенням єдиного соціального інформаційно-освітнього середовища у своїх регіонах, яке забезпечуватиме можливість професійного зростання кожного педагога, відпрацьовують і запроваджують інноваційні моделі.

Вагомим напрямом інформаційного та науково-методичного забезпечення педагогічних працівників є створення сайтів, електронних бібліотек, очного та заочного дистанційного консультування на базі Інтернет- ресурсів тощо. А усіх закладах післядипломної освіти використовуються можливості інформаційно-освітнього середовища, що створює умови вільного  доступ до інформаційних та освітніх ресурсів на основі використання сучасних інформаційних технологій, телекомунікаційних мереж, навчання в on-line режимі тощо.

На веб-сайтах закладів ППО та методичних служб педагогічні працівники мають змогу ознайомитися з нормативно-правовими документами, навчальними планами та програмами; методичною та науково-методичною літературою, інформаційними ресурсами з певних дисциплін; новими технологіями і методиками навчання і виховання; науковими розробками з інноваційних напрямів освіти; новими моніторинговими дослідженнями; науковими та методичними доробками колег, інтерактивного спілкування тощо.

Значна увага надається створенню єдиної інформаційної мережі установ та закладів освіти впровадженню інноваційних освітніх проектів в управлінську діяльність та навчально-виховний процес. Так, у 2010-2014 роках в регіонах ефективно реалізовувалися інноваційні проекти та програми: «Intel@Навчання для майбутнього», «Microsoft®«Партнерство у навчанні», «1 учень- 1 компютер», «Темпус»  та ін.

До числа вже впроваджених і таких, що знаходяться на стадії завершення, відносяться проекти: «Освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання» та «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу». У планах третій проект — «Єдиний реєстр навчально-методичних розробок».

Головною метою першого проекту є нормативно-правове інформування освітян: сформована галузева електронна база даних охоплює нормативно-правові документи для регулювання в сферах вищої, загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної, дошкільної освіти. Важливим доповненням до галузевої бази даних стала окрема база даних повного законодавства України, яка налічує близько 200 тисяч чинних актів. Обидві бази даних повністю вирішують проблему нормативно-правового інформування органів управління, установ та навчальних закладів.

Другий проект має дві складові: «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» та «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». Центральне місце в проекті займає шкільна бібліотека, як перспективний інформаційний підрозділ навчального закладу. Новація системи «ШБІЦ-інфо» полягає у збалансованому вирішенні всього комплексу питань щодо практичного впровадження професійних автоматизованих систем у загальноосвітніх навчальних закладах у сучасних умовах їх функціонування. Система базується на спеціально створеному класифікаційному апараті для упорядкування інформації шкільного призначення. Це закладає основу і створює широкі можливості для реформування та розвитку національної системи освіти з метою докорінної зміни її якості.

На виконання наказу Міністерства від 26.01.2012 № 69 «Про створення авторських творчих майстерень учителів на базі закладів післядипломної педагогічної освіти» та згідно з Планом заходів щодо реалізації Програми навчання та професійного розвитку працівників навчальних закладів на 2012 рік у 20 регіонах України створено близько 200 авторських творчих майстерень, у тому числі,  Черкаси – 49 АТМ, Закарпаття – 18, АР Крим – 19, Рівне – 17, Хмельницький – 15, Дніпропетровськ – 15, Івано-Франківськ – 13, Одеса – 12, Чернігів – 7, Херсон – 7, Тернопіль – 6, Севастополь – 6, Кіровоград – 4, Харків -2, Донецьк – 1.

Метою діяльності цих майстерень є сприяння розвитку професійної майстерності освітян регіону, обмін кращими практиками навчання й виховання учнів, здійснення управлінської діяльності.

Підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та запровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці, вимагає участі у міжнародних освітніх проектах, виставках, конкурсах, фондах, де акумулюється творчий пошук педагогів області з метою обміну досвідом, інноваційними ідеями, освітніми програмами проводяться творчі зустрічі та семінари з працівниками. Протягом 2011-2013 років лише закладами післядипломної педагогічної освіти проведено понад однієї тисячі  обласних і Всеукраїнських науково-методичних конференцій та науково-практичних семінарів, тощо.

Одним із головних завдань освітньої політики України є гарантія якісної та доступної якісної освіти для всіх громадян країни, міжнародна взаємодія та співпраця у галузі освіти та науки.

Заклади післядипломної педагогічної освіти активно співпрацюють з міжнародними установами, організаціями і беруть активну участь у міжнародних науково-практичних заходах (конференціях, семінарах, виставках і круглих столах) із залученням керівників різних міжнародних організацій, відомих учених та експертів. На сьогодні реалізується понад 60 міжнародних освітніх програм і проектів. Заклади післядипломної педагогічної освіти співпрацюють з колегами з Болгарії, Великої Британії, Данії, Індонезії, Італії, Канади, Росії, Румунії, Молдови, Грецької Республіки, Словаччини, США, Туреччини,Угорщини, Франції, Чехії, Швеції та ін.

Важливою складовою у роботі закладів післядипломної освіти є координація діяльності методичних служб, яка успішно здійснюється Вінницьким, Дніпропетровським, Донецьким, Закарпатським, Івано-Франківським, Київським, Кіровоградським, Луганським, Рівненським, Сумським, Тернопільським, черкаським та іншими закладами ПППО. Вона пов’язана із пошуком ефективних шляхів науково-методичного супроводу професійної діяльності педагогічних працівників і потребує структурних змін щодо змісту діяльності працівників методичної служби, посилення координаційної функції у методичному середовищі регіонів.

Методична служба на сьогодні включає 718 науково-методичних установ (7,2 тис. чол.): 490 (68,3%) – районні (5,4 тис. чол.) і 145 (20,2%) міські (1,4 тис. чол.) методкабінети, 83 (11,5%), – науково-методичні центри (1,3 тис. чол.). Майже половина працівників методичних кабінетів і центрів мають вищу кваліфікаційну категорію, практично всі мають доступ до мережі Інтернет, власні сайти [3].

Функції працівників методичної служби поступово трансформуються. Їм все частіше доводиться виконувати роль менеджера, модератора, експериментатора, «віртуального методиста», здатного до створення мережевого багатофункціонального комплексу, спрямованого на науково-методичну, інформаційну, консультативну та комунікативну допомогу педагогічним працівникам. Відтак, методичний кабінет (центр) набуває функцій сервісного центру надання освітніх послуг педагогічним працівникам.

Отже, ускладнення та мобільність сучасного суспільного життя, розширення сфер діяльності людини, обмеження набутих компетентностей порушили питання про нездатність середньої та вищої школи навчити раз і назавжди. Постає питання щодо розвитку освіти, яка дає людині змогу пристосуватися до нових умов, сприяє навчанню протягом усього життя, оскільки успішний розвиток людини можливий лише за умови безперервної освіти (lifelong learning) [4, с. 264].

Аналіз наукових праць та власного практичного досвіду дозволяє зробити висновок, що система післядипломної педагогічної освіти постійно забезпечує реалізацію стратегій державної освітньої політики щодо її інноваційного розвитку шляхом ознайомлення широкої педагогічної громадськості з освітніми інноваціями, здійсненням наукового супроводу впровадження освітніх інновацій та залученням педагогів до активної участі в інноваційних процесах, що можливо за умови пошуку ефективних форм навчання дорослих та забезпечення їх професійної та психологічної готовності до нових потреб ринку праці, нестандартного творчого мислення, самовдосконалення, ефективного спілкування, інноваційної діяльності.

 

Література

  1. Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.08.2013 р. № 1176 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36816/.
  2. Кузнецов Г. Науково-методичні та соціально-педагогічні аспекти безперервної освіти в контексті Болонського процесу / Г. Кузнецов, Т. Калюжна // Вища освіта України. – 2006. – № 1 (19). – С. 75-79.
  3. Литвиненко Г. М. Становлення і розвиток районних (міських) методичних кабінетів / Литвиненко Г. М. // журнал «Післядипломна освіта в Україні», № 1. 2013. С. 52-54.
  4. Сігаєва Л. Неперервна освіта – пріоритетний напрям розвитку педагогічної науки / Лариса Сігаєва // Професійна освіта : педагогіка і психологія / за редакцією Тадеуша Левовицького, Іоланти Більш, Івана Зязюна, Неллі Ничкало. – Польща.: Видавництво Вищої Педагогічної Школи у Ченстохові. – 2001. – С. 264-269.

 Автор статті:  Клясен Н.Л., начальник відділу менеджменту освіти Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» МОН України, кандидат педагогічних наук// науково-освітній журнал «Післядипломна освіта в Україні» – К., 2014. – Вип. 2, С. 10-13.

Skip to toolbar